Ще Гіппократ та Авіценна вважали очищення організму запорукою здоров’я та довгого життя. Правда в їх часи для цього використовували деревне вугілля, глину та кремній . Сьогодні методи видалення токсинів та шлаків з організму змінилися, але сама суть оздоровлення через очищення залишається незмінною.

Що ж являють собою ці загадкові шлаки і як їх позбуватися?

У поганій екологічній обстановці сучасних міст з постійними небезпеками зараження токсичними відходами виробництв, нітратами та пестицидами організм людини змушений боротися зі шкідливими речовинами. Токсичні речовини, які потрапляють в організм з водою, їжею, повітрям, можуть накопичуватися в жировій тканині або кістках, дуже повільно розпадаються і виводяться. Вони можуть викликати різноманітні фізичні та психічні порушення – депресію, тривожність, ослаблення пам’яті та стомлюваність, шкідливі речовини, токсини руйнують нерви та тканини.

Зазвичай людина починає відчувати млявість, слабкість, погано спить, а коли прокидається, не відчуває бадьорості, знижується працездатність, складно сконцентруватися на чомусь, погіршуються пам’ять та сприйняття тексту, що читається. Можуть виникнути головні болі під час напруги, знижується апетит. Зростає пітливість всього тіла. Слабшає статева активність.

Як провести детоксикацію, або як це прийнято зараз говорити, очищення організму від шлаків?

Треба одразу сказати, що такого поняття як «шлаки» у медицині не існує. Серед людей під цим псевдонаучним терміном зазвичай розуміють шкідливі речовини, що накопичуються в організмі, з їжі та навколишнього середовища. А ось існування токсинів – реальність, визнана медичною спільнотою. Це отруйні речовини, які можуть надходити ззовні або вироблятися самим організмом.

До токсинів відносять солі важких металів, ксенобіотики (чужорідні організму хімічні сполуки), різні отрути, продукти обміну, а також алкоголь та наркотичні речовини . Варто зауважити, що будь-яка хімічна речовина у великих кількостях може стати отрутою і токсично впливати на організм.

Складно говорити про токсини загалом, оскільки кожна речовина має особливості. Кожен токсин по-різному проникає через основні біологічні бар’єри: стінки кишечника, легені, шкіру, бар’єр між кровоносною та нервовою системами. Виводитися токсичні молекули можуть нирками або печінкою, видалятися природним шляхом через кишечник, сечовивідні шляхи, потом.

При надходженні отрути в організм першими уражаються органи з найактивнішим кровопостачанням – печінка, нирки, легені та мозок .

Жиророзчинні токсини накопичуються у жировій тканині. Саме тому при різкому схудненні або після антицелюлітного масажу людина може відчути себе погано — аж до лихоманки, підвищення температури та загострення захворювань. Токсини, раніше «запечатані» в жировій клітковині, у великій кількості виходять у кров і починають шкодити.

Водорозчинні токсини накопичуються в крові, лімфі, у міжклітинному просторі та у внутрішньоклітинній рідині. Залежно від хімічної будови молекули можуть з’єднуватися з білками, затримуватися в певних органах — у нирках, кишечнику, печінці, серці або щитовидній залозі.

Незначно підвищений рівень токсинів, що надійшли ззовні або утворилися в організмі, погіршує загальний стан – людина втомлюється, відчуває слабкість, дратівливість. Можуть виникнути головний біль, тяжкість у животі, періодична нудота, висипання на шкірі, неприємний запах з рота, порушення травлення. Найчастіше загострюються алергічні захворювання шкіри, піднімається температура.

Ці ознаки найчастіше виявляються при хронічній інтоксикації власними продуктами обміну, при порушенні роботи кишечника та органів травлення. Якщо інтоксикація настала гостро, наприклад, внаслідок отруєння або інфекції, виникнуть яскравіші симптоми у вигляді блювоти, рідкого випорожнення, болю або високої температури.

Достатньо уважно прислухатися до свого організму, щоб зрозуміти, чи потрібно вжити заходів для чищення від шлаків. Основні ознаки токсикації: дратівливість без причини, головний біль, стан волосся, поганий колір обличчя, висип, біль у суглобах, повна відсутність чи зниження апетиту, метеоризм, тяжкість та розлад шлунку, постійна спрага, поганий запах із рота.